Елія

Історія парфумерії. Прадавній Рим

Давньоримська парфумерія не сильно відрізнялася від давньогрецької. Римляне перейняли в греків більшість технологій виготовлення ароматів, як і деякі традиції: парфумерія активно використовувалася в релігійних і похоронних ритуалах, у щоденних гігієнічних процедурах. Але, звичайно, римляне внесли в мистецтво парфумерії й свою лепту. Першою справою, звичайно, варто відзначити саме слово perfume, яке утворено від двох латинських слів: per – « через» і fumum – «дим». Як видне з назви, основним призначенням ароматних речовин було окурювання приміщень.

Як і в Прадавній Греції, у Римі пахощів одержували з деревних смол, а потім змішували з маслами, які наносили на тіло або окуривали ними приміщення. Найпоширенішими ароматами були ладан, мирра, сандал, мускус у комбінації з корицею, імбиром, ваніллю. Крім того, у косметиці й парфумерії активно використовувалися маслинове масло, бджолиний віск, рожева вода й шафран.

Аматори видовищ просочували ароматними рідинами навіси в амфітеатрах, щоб насолоджуватися заходами під час боїв гладіаторів. На знаменитих пишних бенкетах Нерона в перервах між їжею спеціальні срібні труби розкидали благоухающие бризи, а під час трапези над головами гостей літали білі голуби зі змоченими в ароматній воді крилами.

У Прадавньому Римі заходам надавалася цілюща сила. Одні заходи виліковували головні болі, інші – безсоння, треті – заспокоювали нерви… По суті, саме тоді зародилося мистецтво ароматерапии, що стало так популярним у сучасних людей. Цікаво, що в Прадавньому Римі професія парфумера була схожа із професією лікаря, тому що виготовлення ароматів було тісно пов'язане з медициною.

Юрій Цезар активно підтримував «вітчизняного виробника», обмежуючи використання в парфумерії екзотичних інгредієнтів, привезених з далеких країн. Проте, запашна сировина все-таки привозилася: з Індії, Месопотамії, Єгипту й інших країн. Назад же везли вже приготовлені римські пахощі. У підсумку парфумерія Прадавнього Рима дійшла до тих же Індії, Африки, Аравійського півострова…

Але одним із самих істотних досягнень римлян є використання для зберігання парфумів флаконів зі скла. Техніку видування скла вони перейняли в сирійців. Флакони робили різноманітної форми. Вони були схожі на колбочки, вази, крапельки води, бутони квітів… Деякі з них розписувалися або виготовлялися з кольорового скла.

В 2003 році при розкопках у Пиргос-Маврораки на Кіпрі археологи виявили комплекс споруджень, який, як уважаються, був парфумерною лабораторією. Він включав кімнату для преса для одержання маслинового масла, приміщення для переробки й очищення міді й п'ять 400 і 500-літрових контейнерів для зберігання масла. На фабриці працювали десятки людей.

Але саме цікаве, при розкопках були виявлені залишки парфумів, по яких сучасні вчені й парфумери змогли відновити античні заходи. Інгредієнтами прадавніх ароматів були різноманітні трави й спеції: мигдаль, коріандр, мирт, смола хвойних дерев, бергамот – але майже не було квітів. Парфуми проводилися методом тривалого занурення компонентів у воду або масло.

Автор: Людмила Лаврушина