Елія

Корсет: « Не зітхнути, не охнути…»

«Я пам'ятаю, як мені жал тугий корсети як вуаль диханьем колихало,Коли мене відвіз очманілий поетв кареті зі сліпучого балу…»Ах, як жалко, що кануло в лету час балів, вуалей і карет, та й очманілих поетів зменшилося. На щастя, забвенью не віддані тугі корсети… Корсети були завжди, затверджують історики. Коштувало археологам розкопати черговий глиняний черепок – спадщина перших цивілізацій, - як на ньому неодмінно красувався малюнок тетеньки в корсеті. Нічого дивного: за всіх часів прекрасна підлога прагла мати тонку талію й високі груди.

Справі «стискання й підняття» у Прадавньому Єгипті служили еластичні стрічки, у Прадавній Греції – металеві обручі. І тільки китайських чародійок корсет благополучно обійшов стороною: поки увесь світ вирішував питання «Де будемо робити талію?», китаянки носили просторі балахони й, не обмежуючи груди, стискали в лещатах свої ступні.

В XVI столітті Європа остаточно сбрендила на ґрунті «корисливості»: усі шляхетні особи закували себе в корсети, а от простолюдини й простолюдинки дихали повними грудьми. Діяло неписане правило: чим вище титул, тем тонше стан. У справу зменшення особистих форм ішло все - дерево, слоняча кістка, китовий вус, тканина, гачки й… залізо.

Французький монарх Генріх III вражав придворних 13- дюймовою талією. Ха, начебто в нього був вибір: його італійська матуся Катерина Медичи ввела цей стандарт для своєї звиті, а сперечатися з Медичи – справа свідомо провальна.

І майже три століття дами шнурувалися, застібалися й іншими способами заковувалися в «панцири». Погруддя те фривольно визирав з декольте, те цнотливо зводився до нуля – інквізиції так було спокійніше. В Іспанії тамтешні матрони й зовсім ішли на «звірства»: щоб груди їх чарівних дочок не перевищували розміри підліткової, матері прикріплювали до дівочих округлостей спеціальні дерев'яні тарілки.

Нестерпне катування починалося в 16 років і не закінчувалася до кінців життя. Ні вдень, ні вночі панянки не відсапувалися: у світлий час доби тіло безжалісне терзав корсет « для виходів у світло», а із заходом сонця бедняжек переодягали в нічний «скафандр». Це ще що: перед «утяжкой» для більшого ефекту дівчини випивали склянка оцту – кисле пійло викликало спазм шлунка, дозволяючи «викроїти» зайві сантиметри.

Загалом, невеселе був час: леді, мадам і мадмуазели дружно зомлівали й недужили від здавлювання внутрішніх органів, деякі навіть відправлялися до праотців, але відмовлятися від задушливих обіймів не збиралися. Мода, добродії, що отут сказати. Краса вимагала жертв, і вони регулярно приносилися на її вівтар…

Звільните нас!

На початку XX сторіччя французький кутюр'є Поль Пуаре сказав: «Баста!» - і ввів моду на вільний покрій. Краса – ето манери, постава, живі квіти на капелюшках, що струменіють тканини хода, що й летить. Приблизно так заявив француз. Виробники корсетів були в паніці: ціла галузь промисловості ризикувала виявитися на мілині. Фабриканти навіть відправили лист дизайнерові, мов, чи нельзя, месье Пуаре, переглянути ваші погляди на корсет? Але той змалював відому комбінацію із трьох пальців і благословив моду на греко-римські силуети, прозорі муслінові платтячка та інше «викриття».

Жінки дружно почули заклику: американки відправили своїх «мучителів» у переплавлення, адже в тодішні моделі вставлялися металеві пластини. У підсумку на відмові від корсетів країна заощадила 28 тисяч тонн металу. Правда, в отриманої тілесної волі була інша сторона медалі. Як не крути, а нижня білизна непогана зігрівало в холоднечу, і його «втрата» принесла свої плоди. Парижанки поверх просторих одягів куталися тільки в кашемірові шалі, тремтіли від холоду, але фасон тримали. Медики били тривогу, призиваючи дам повернутися до «исподнему», однак ті ігнорували «попередження мінздраву» і юрбами гинули від запалення легенів…

З возвращеньицем!

Але відомо, що історія розвивається по спіралі, а нове - це добре забуте старе, і в 50-х роках корсет тріумфально повернувся. Цьому посприяв легендарний Кристиан Диор: « Без корсета немає моди!» - вирік він і поставив на п'єдестал жінку-статуетку з осиною талією. Дами були вдячні, вони скучили по розкоші, по рукавичках, капелюшках і фігуркам у формі піскових годин. І в гардероби повернулася річ-перевертиш.

чи Може щось змагатися з корсетом у многоликости? Він зухвалий і агресивний, але може бути зворушливим і безневинним. Він доречний на пишних формах зрілої жінки й так само гарний на худеньких студентках.

Справжній гімн у славу «користолюбця» оспівав чудакуватий кутюр'є Жан Поль Готьє: на початку 90-х він представив колекцію haute couture, у яку ввійшли корсети. На цьому маестро не зупинився, виготовивши для поп-діви Мадонни унікальний «бюстодержатель». Штучка навіть потрапила в Книгу рекордів Гиннеса, як найдорожча у своєму роді – на лондонському аукціоні «Кристи» її придбали майже за 20 тисяч доларів.

Правда, у бажаючих їсти шанс переплюнути рекорд: німецькі дизайнери змайстрували корсет, прикрашений кристалами Сваровски. Коштує він близько 130 тисяч американських рублів, але справжніх цінителів ніщо не повинне зупиняти…

Автор: Ганна Меньшикова