Елія

Переодягти чоловіка

"Він носить зелену байкову сорочку в клітинку, - дзвонить моя подруга Катя, - і заправляє її в штани. А штани в нього майже по шию!" "И що?" - обережно запитую я. "И я не можу з ним вийти на вулицю: мені хочеться за нього вибачатися!" – плачучим голосом заявляє Катя. Але ж ще тиждень назад вона говорила, що, видасться (жінкам так часто щось видасться!), зустріла чоловіка своєї мрії – доброго, надійного й привабливого.

Чоловік, зрозуміло, може бути всього трохи привлекательнее мавпи. Але при цьому він повинен бути в костюмі від Armani. Або в джинсах Dolce&Gabbana. Або – програма мінімум – хоча б не носити класичні піджаки із кроссовками. Загалом, можна упокоритися з будь-якою зовнішністю, якщо її власник уміє правильно її підкреслювати (або ховати) одягом і аксесуарами. А якщо не вміє? А якщо він взагалі немодний чоловік? І можна чи його в принципі перетворити в модного?

Котячи приходить до мене, споряджена пляшкою сухого вина, чоловічими журналами, посібником у дусі " Як приручити чоловіка" і з очами, повними дівочих сліз. Прямо-таки московська версія Бриджит Джонс. Переглядати чоловічий глянець виявилося справою пошукам. По-перше, там пишуть багато шкідливих глупостей про жінок. По-друге, фотографують там, в основному, теж жінок, причому не завжди одягнених. По-третє, розглядаючи безперечні гідності цих напівголих дівиць, ми обидві встигнули порядком розладнатися. Але головне, орієнтуватися на образ міфічного чоловіка, що невтомно п'є дорогий алкоголь, що курить стильні сигари й при цьому, що не вилазить із фітнес-клубів, щонайменше, наївно.Мої сумніви в реальності існування "модного чоловіка", по образу й подобі якого можна виліпити свого власного, підтвердила знайома редакторша чоловічого глянцю. "Я так утомилася складати ідеального чоловіка, - сказала вона смутно. – Мені хочеться вже нарешті його зустріти".

На запит "модний чоловік" всезнаючий Яндекс видає посилання на інтернет-ресурси для, виражаючись політкоректне, представників нетрадиційної сексуальної орієнтації. Що теж по-своєму цікаво, але зовсім не в нашім випадку. Попадається й реклама магазинів чоловічого одягу: модна колекція осінь-зима 2006. Але я-те знаю, що це теж не вихід. Існує непояснена закономірність, по якій навіть у самому гарному магазині можна купити найгірший одяг. "Чому так відбувається?" – запитала я якось у знайомого дизайнера. "Смаку немає", - просто відповів дизайнер.

"Будемо формувати", - ухвалила я. У результаті мозкової атаки й доброчинної дії винних пар ми з Катею виробили стратегію. Знайти розуміння того, "що таке добре й що таке погано", можна шляхом підвищення загального рівня культури. Ми прописали Катиному чоловікові відвідування художніх виставок, перегляд альбомів по мистецтву й навіть відвідування сезонних дефіле. Заодно, до речі, вирішилося питання про спільне дозвілля. Наступним кроком ми запланували формування почуття доречності.В одній зі статей історика моди Ольги Вайнштейн я віднімала красномовний приклад про університетського викладача, який прийшов на нову роботу в класичному костюмі, не знаючи, що там прийнятий підкреслено демократичний стиль: важкі робітники черевики й сорочки в клітку. "Вивчити середовище проживання", - записуємо ми наступним пунктом нашого плану, щоб Катин об'єкт виховання розумів, у чому ходять на побачення, а в чому – собаку вигуливают.

Мені спадає на думку рятівна думка. Офісний стиль! Викинути весь старий одяг, купити парочку строгих костюмів пристойних брендів і чергувати їх, побоюючись лише п'ятничного "casual". Котячи було обрадувалася, але швидко знітилася: "А він не працює в офісі". Я навіть не стала уточнювати, де, властиво, він працює й чи працює де-небудь взагалі. Мені стало зрозуміло, що навіть саме гарне офісне маскування – теж не метод виховання смаку.

Ми з Катею зайшли в тупик. І отут я зрозуміла, що ми взагалі не там шукаємо. Адже для жінки "модний чоловік" - зовсім не той, хто добре одягається! "Добре одягається" - це абстракція, яку кожний наповнює власним змістом. Єдине виключення становлять охоронці пафосних клубів із чітким дресс-кодом, але там мова йде вже про платоспроможність.

Для жінки "модний чоловік" - той, який підходить уводити, увести до ладу її платтю,  до її настрою, до її способу життя, зрештою. Ви зауважували, що більшість пар схожа? Іноді навіть рисами особи й майже завжди – стилем в одязі. Не зустрінеш же панянку в строгій спідниці й блузці з отложним коміром у компанії юнака із дредами й у рваних джинсах. І не тому, що один з них не в моді, а тому, що вони з різних субкультур. Може бути, десь тут і криється розгадка?

"Слухай, Пигмалионша, а ти певен, що цей чоловік тобі підходить?" – запитала я в Каті. "Так! – уперто сказала вона. – Може, ми створені друг для друга". "Ну, добре. А ти створена для того, щоб займатися його гардеробом?". "Отут і до всиновлення недалеко, - думаю я, - але ж ми шукали "не хлопчика, але чоловіка"". Справжній мужик повинен справлятися з усім сам, у тому числі й зі своїм зовнішнім виглядом. Але Катя, в очах якої загорівся фанатичний педагогічний блиск, була невблаганна. "Місяць, і я його переодягну, - сказала вона. - Через місяць він стане людиною!".

Через місяць вони розсталися. Котячи його кинула. На моє мовчазне питання вона не відповідала. Потім все-таки зізналася: "Я перестаралася. Він став занадто модним: читав тільки глянсові журнали й не вилазив з бутиков. Удосконалював свій смак. А коли він став працювати й над моїм смаком, я не витримала…"

Нелегко це – виховати модного чоловіка.

Олена Шахновская