Елія

Самий світський дизайнер

Дизайнер Аліса Толкачева не робить масових речей. Серед її клієнтів - Анжеліка Варум, Лариса Доліна, Тетяна Буланова, Валерій Леонтьев, Михайло Шуфутинский, Азиза. Вона не просто одягає зірок - вона створює їхні сценічні костюми. Тому із творчістю Аліси знайома, напевно, кожна наша читачка. На недавно Московському кінофестивалі, що завершився, у числі інших світських заходів відбувся й показ моделей Аліси Толкачевой. Перед показом Аліса, по її власних словах, хвилювалася: голлівудські зірки спокушені в моді. Але запрошені на нього закордонні знаменитості віднесли до колекції дуже тепло й емоційне. Пета Уилсон (Микита) самоособисто фотографувала всі моделі підряд. А Лара Флинн Бойл, подруга актора Джека Николсона, відвезла із собою в Америку подарунок Аліси - ажурне пальто з оренбурзьких пухових хусток. Очевидці говорили, що Лара, під час фестивалю, що нагадувала своєю неприступною холодністю Сніжну королеву, зовсім станула, приміривши подарунок, миттєво ставши усмішливої й доброї. Аліса розповіла про це - і багато про що іншому.

- Аліса, у вас на стіні висить віяло - сувенір з японського ресторану. Ви любите японську кухню?

- Так, закохалася в суши. Причому не в мене однієї таке захоплення - це дивне: у європейців адже зовсім інший менталітет стосовно їжі. І нам здається, що в цьому якась заковика: не може бути, щоб усі от так просто. У мене вже просто фізична залежність від суши, якщо не знімання чогось японського - не можу вгомонитися.

- Японська кухня - якась безтілесна, некалорійна. Вона якось не в'яжеться з вашою яркою, ефектною зовнішністю… Вам би більше підійшло щось гостре, французьке…

- Напевно, це враження тому, що я родом з України. А там, чи знаєте, прийняте є багато й смачно.

- Вам важко було переїхати в Москву? Це вийшло спонтанно або було заплановано?

- Не можу сказати, що все відбулося раптово, але особливо й не планувалося. Борючи Краснов - мій земляк, в одній школі вчилися, хоча й у різний час - подначивал: давай, мол, чого ти там сидиш, приїдь сюди. У мене була думка приїхати, як раніше на північ люди їздили, грошей заробити й повернутися назад, до мами. Так що планів кинути свою саме улюблене місто навіть близько не було. Але так вийшло. Москву я люблю за скажений ритм життя. Якщо я приїжджаю кудись, і мені не дзвонять, не треба нікуди їхати - я починаю нудьгувати. Але ж в інших містах життя йде більш повільно, більш розмірено. Москва унікальна, говорять що ще тільки в Нью-Йорку такий темп. І мені це безумно подобається. Ні, іноді хочеться побездельничать, але це, до речі, не прив'язане до вихідних і свят.

- Аліса, у вас багато часу йде на виховання власної дитини?

- На жаль, дуже мало. В основному з ним займається нянька. Він тут, у Москві, але в мене якось не виходить його виховувати, навіть коли є час. Це, очевидно, дурний прояв мого характеру: мені хочеться, щоб я сказала, а дитина раз-два - і зробив. А так не буває, діти дуже повільні. До мене ця думка доходить увесь час із запізненням, і я дивуюся: чому ж він так повільно все робить, чому не може зміркувати, як куртку надягати? Його рятує в такі моменти нянька - говорить мені: він же маленький, йому треба показати! А терпіння, щоб сісти й повільно всі йому пояснити, мені часом не вистачає. Але думаю, що коли він стане ледве старше, буде легше. Я довго мучалась тому, що не можу дитині досить уваги приділяти. І багато мої знайомі на це скаржаться - їм зовсім колись зворушуватися, сюсюкати, возитися зі своїми дітьми. Але мені недавно сказали одну мудру річ із цього приводу. Є такий різновид мам - мами-тата, яким власна дитина стає цікавий не відразу, поки він ще в пелюшках, а в більш дорослому віці, коли починає осмислено ставитися до життя. Отоді в таких мам починається повноцінне спілкування з дітьми.

- А ваша різкість, швидкість позначається на вашій роботі із зірками? Вони ж часом примхливі, як діти.

- Напевно, почасти це вони виховали в мені цю швидкість. Адже ніхто не приходить замовляти костюм на завтра - усе на вчора! І щораз - цейтнот. Але я помітила, що думати змушує саме момент екстриму. Якщо я знаю, що в мене через пару днів зйомка кліпу, я ще не можу зміркувати, як краще зробити крій. Але почуваю, що якщо затримаюся з роздумами - провалю кліп, і тоді швидко концентруюся на завданні, і вирішую її - тому що почуваю, що моє зволікання підставить під удар роботу багатьох людей.

- Ви відомі як зоряний дизайнер. Ваше ім'я асоціюється насамперед з артистами. А для звичайних клієнтів ви що-небудь робите?

- Практично немає. Мені це не цікаво. Тому що якщо людям потрібно щось простої, так сказати для життя - вони приходять і показують журнали. Зшити щось схоже - це звичайна кравецька робота, присутність дизайнера отут не потрібно. Уважаю, що зараз ринок досить насичений якісними готовими речами, пер_-а-порту. І я навіть не бачу змісту ходити до кравчині, якщо тільки у вас не якась нестандартна фігура, що вимагає ретельного припасування костюма, або не якась значна подія, на якім слід блиснути й виділитися. Оскільки я працюю зі сценою, у мене око вже накидане на якісь ефектні розв'язки, часом ексцентричні. До того ж я роблю. Не просте плаття, а сценічний образ.

- Як ви вирішуєте проблему власного гардероба?

- Коли буваю за кордоном - просто заходжу в бутики й купую готовий одяг. Банально так, але зручно. Але в мене є деякі кутюрние речі, але я їх купую скоріше як твір мистецтва. У тому що стосується одягу, я досить невибаглива. Чесно говорячи, ховаюся за одягом - не прагну когось образити своїм видом. Мені подобається працювати з жінками, які сміливі й люблять виділятися, але в мені самої цих якостей немає. Мені здається, що якщо я вийду в чомусь так, що оточують буде неприємно, що я така. Не прагну, щоб був зайвий привід злитися. Звичайно, зовсім мишкою-норушкой бути не виходить, але однаково не прагну до себе зайвої уваги.

- У вас приголомшливі волосся. Як ви цього домагаєтеся?

- Це насамперед харчування правильне, здоровіше й зараз є так багато гарних засобів відходу, усяких шампунів з вітамінами, що просто гріх ходити з недоглянутими волоссями. Мені здається, що зараз навіть без серйозної консультації, на побутовому такому рівні, можна скласти собі програму відходу, щоб волосся, нігті, шкіра минулого в пристойному стані. Головне, зробити це. Чим відрізняються наші жінки від західних? Не зачісками й не фасонами вбрань, а ступенем доглянутості. Можна адже стареньке плаття випрати й вигладити, щоб воно виглядало пристойно, але недоглянутість нічим не сховаєш. Так що навіть не витрачаючи скажених грошей на салони можна себе містити в нормальному, доглянутому виді. Як кустик при дорозі: його скопай, полів, обірви сухі листочки, подстреги - і от він уже цілком пристойно виглядає.

- Аліса, а як ви розслаблюєтеся? Який у вас улюблений вид відпочинку?

- Валятися на дивані.

- А музику слухати любите?

- Цілодобово. Люблю сучасну. Уважаю, що вона досягла зараз неймовірних висот - тому розмови про кризу в шоу-бізнесі мене смішать. Адже кількість талановитих людей, яких можна сьогодні почути, просто величезне.

Недавно в "Світських підсумках року" Алісу Толкачеву нагородили титулом "Світська левиця року", визнавши тим самим її покази кращими модними заходами сезону, що завершився. Показ - це неймовірно складне дійство, в організації якого не можна випускати з уваги ні один дріб'язок, починаючи з вибору приміщення й закінчуючи розсаджуванням гостей. Говорять, що зробити коллецию важко, але продемонструвати її - ще сутужніше. Так що титул світської левиці Аліса носить цілком заслужено: "Це для мене - показник моєї соціальної реалізованості".

Вікторія Селантьева