Елія

Східні рецепти: пахощі своїми руками. Частина 2

На жаль, з величезного числа пахощів, що продаються зараз, лише деякі мають справжній терапевтичний ефект, оскільки тільки мала частина з них повністю натуральна. Але можна й самим спробувати приготувати запашну суміш, і вона буде мати всі цілющі властивості. Легше всього приготувати негорючу суміш. Зробити пахощі своїми руками – погодитеся, у цьому є щось від чаклунства. А кожна жінка - у душі чаклунка. Зробити пахощі не так складно. Для початку запам'ятаєте кілька нескладних правил – смол у негорючих сумішах повинне бути не більше половини суміші. До смол ставляться ладан, мирра, бензойна смола й деякі інші. Бажане також, щоб у кожної суміші була хоч одна деревина – сандал, кедр, яловець і т.д.

Якщо ви новачок, становлячи перші рецепти, користуйтеся невеликими кількостями, поки не звикнете до них і не визначите їхню ефективність. Обов'язково запишіть пропорції використовуваних пахощів, щоб не забути рецепт суміші, що особливо вдало вийшов.

Звичайно, такі рідкі й дорогі продукти, як ладан або мирра, вам чи навряд удасться дістати (хоча й вони стали доступні завдяки Інтернет-Магазинам). Але можна зробити пахощі із цілком доступних продуктів.

Доступні інгредієнти для пахощів:

Кассия – коричне дерево, яке росте в Аравії, Китаї й деяких країнах Південно-Східної Азії. Його друга назва - запашна або китайська кориця. Найчастіше саме кассию продають у магазинах під видом кориці. У пахощах використовується кора або масло з листів і гілок дерева кассии. Кора кассии трохи твердіше, товстіше й грубіше по текстурі, чому звичайна кориця, і вона сутужніше ламається. По заходу масло кассии дуже нагадує корицю, тому його часто називають «китайським коричним маслом». У традиційній китайській медицині кассия вважається одним з п'ятдесяти основних лікувальних рослин. Аромат кассии зміцнює нервову систему й знімає депресію. Використовується у фіміамах захисту, залучення грошей і любові, посилення психічної енергії. Через брак кассии її легко можна замінити корицею.

Кедр – ароматна деревина й масло хвойних кедрових дерев. У східних пахощах використовується, як правило, ліванський, атласский, японський і деякі інші види кедра. Аромат м'який, оксамитовий, смолистий, теплий. Упорядковує саморегуляцію організму й наповнює тіло енергією. Лікує захворювання дихальних шляхів і зміцнює імунітет. Підсилює почуттєве сприйняття, збуджує й зігріває. Відганяє комах, тому застосовується в тому числі й у репеллентних сумішах. Кедр використовується у фіміамах захисту, очищення, лікувальних і ритуальних. Приблизно такими ж властивостями, хоча й небагато більш слабкими, мають кипарис і сосна.

Яловець - вічнозелена хвойна рослина. Аромат смолистий, свіжий, терпкий, оксамитовий. Уважається, що аромат ялівця проясняє світовідчування, усуває бездіяльність і страх, підвищує інтуїцію й особистісний психологізм. У пахощах використовуються деревина й висушені ягоди ялівця.

Нард – корінь трав'янистої рослини сімейства валеріанових. У пахощах використовується у вигляді меленого кореня або декількох крапель масла. У прадавні часи масло, одержуване з кореня цієї рослини, надзвичайно високо цінувалося за ароматичні й лікувальні властивості. Про нього, зокрема, згадується в Біблії - Марія Магдалина їм змазувала ноги самому Ісусу Христу. До речі, у перекладі із грецького саме ім'я «Христос» означає «Помазаний». У пахощах нард дає важкий, солодкий, деревний, пряно-тваринний захід, що нагадує аромат валеріани. Як і валеріана, добре заспокоює нерви й відновлює психічну рівновагу, відмінно допомагає при істерії, безсонні, плаксивості й головного болю. Через брак справжнього нарду в рецептах фіміамів нард можна замінити маслом або порошком з корінь валеріани.

Бадьян, або Зірчастий аніс, - вічнозелене тропічне дерево із сімейства магнолієвих, одиночні квітки якого розвиваються в супліддя мішечків, спочатку м'ясистих, а, що пізніше дерев'яніють і преобертових у гарну зірочку, схожу по заходу на аніс. Відома пряна рослина, аромат концентрований в основному в зовнішній оболонці шести- і восьмиконечних плодів. Бадьян показаний як загальнозміцнювальний засіб, що підвищує опірність стресам, інфекціям, що поліпшує дія нервової системи, ендокринної й імунної систем. У рецептах фіміамів бадьян можна замінити звичайним анісом.

Гвоздика – ароматні засушені бутони гвоздикового дерева сімейства миртових, а також ефірне масло з ошпарених бутонів, листів і молодих втеч. Бутони широко використовуються у вигляді спецій і для пахощів. Аромат гвоздики терпкий, гостр, що бадьорить. Має антисептичні властивості. Гвоздика використовується у фіміамах захисту, очищення, вигнання ( у тому числі нечистої сили й комах), залучення грошей, успіху й любові.

Імбир – корінь багаторічної рослини, що широко використовується в якості пряності завдяки теплому гострому аромату з легким відтінком лимона й меду. Виявляє сильний стимулюючий і тонізуючий ефект, мобілізує внутрішні сили організму. За старих часів запах імбиру використовували у фіміамах для підвищення сексуальності й відновлення енергетичних витрат організму.

Куркума – порошок з бульб рослини із сімейства імбирн, що широко використовується в якості приправи. У країнах Сходу користується великою популярністю завдяки своїм лікувальним властивостям – це відмінний протизапальний засіб, здатне боротися, у тому числі, з нашкірними хворобами, деякими видами раку й хворобою Альцгеймера. У пахощах куркума дає земляний, злегка гострий аромат з тонами імбиру.

Кардамон – насіння рослини Elettaria, що використовуються в готуванні їжі як приправи й у медицині. Має сильний і неповторний солодкий і пряний аромат.

Коріандр – насіння однолітньої рослини кинзи, що використовуються як пряність. Це один з найстарших видів пряностей: у Македонії були знайдені насіння коріандру при розкопках поселень Бронзового століття. У стародавності коріандр використовували для виготовлення парфумів. У пахощах дає теплий пряний аромат з відтінками горіха й апельсина.

Сухі пелюстки квітів. Самі популярні, звичайно, троянда, жасмин і лаванда. Але можна побрати й будь-які інші, особливо пелюстки лікарських рослин.

Сухі листи лікарських рослин – чебрецю, шавлії, м'яти, меліси й інших.

Виготовлення сумішей для курильниц

Якщо у вас немає спеціальної курильници, ви можете використовувати просту керамічну чашу невеликого розміру, наповнену на одну чверть піском, щоб рівномірно розподілити тепло пальника, а також щоб суміш пахощів не прилипала, згоряючи, до стінок курильници. Крім того, пісок захистить миску від впливу вогню. На пісок міститься 1-3 шматка вугілля, попередньо розпеченого протягом декількох хвилин на пальнику кухонної плити. На вугілля насипається суміш пахощів або міститься запашний брикет. Можна також «плавити» пахощі, помістивши їх на металеву поверхню й нагріваючи на маленькому вогні. А можна придбати особливі вугільні брикети, які проводяться спеціально для пахощів. Їх підпалюють безпосередньо в курильнице.

Виготовлення розсипчастої суміші:

Для виготовлення розсипчастої суміші просто измельчите в ступці або електрокофемолке наявні у вас пахощі. Можна додати в суміш кілька крапель ефірного масла або улюблених парфумів. Зберігаєте приготовлену суміш у ємності, що щільно закривається.

Виготовлення брикетів:

В Аравії – батьківщині пахощів - найбільш популярні пахощі у формі невеликих брикетів - «бахур». Вони при горінні дають більш інтенсивний аромат. Бахур звичайно має у своєму складі цукор і рожеву воду або мед, видає дуже сильний яскравий захід і призначений для використання в приміщеннях або на вулиці, для ароматизації одягу й волосся.

Для виготовлення брикетів цукор розмішайте з рожевою водою й підігрівайте на повільному вогні до повного розчинення цукру. Потім потроху додайте отриманий сироп до здрібнених пахощів, змішаних у довільних пропорціях, до одержання густої суміші. Можна додати в суміш кілька крапель ефірного масла або улюблених парфумів. Замість цукру й рожевої води можна використовувати мед, який нагрівати не потрібно.

Викладете суміш на аркуш вощеного паперу або фольги, дерев'яну дощечку або картон і залиште застигати в тіні протягом 2-4 тижнів. Потім розламайте на невеликі шматочки, які зберігаєте в щільно закритій ємності. Бахур можна використовувати для ароматизації житла, одягу й волось. Можна також покласти шматочки пахощів у керамічну посудину, що щільно закривається, і залишити «дозрівати» на довгий час – аж до одного року. У Японії, наприклад, такі горщики з пахощами заривають на рік у землю.

Даний рецепт призначений для великого обсягу пахощів. Якщо ви прагнете зробити для початку невелика кількість, те, змішавши всі сухі інгредієнти, додайте до них трохи крапля меду.

Від лихого ока, заздрості й злих парфумів

Вам знадобляться:

•1 чайна ложка ладану

•2 цибулини

•1 чайна ложка порошку червоного перцю

•1 чайна ложка зири (кумина) – пряності

•1 чайна ложка квасцов

Як правило, пахощі, що рятують від злих парфумів, пристріту й іншого несприятливого впливу, так звані «пахощі вигнання», мають неприємний різкий захід. Інгредієнти подрібнюють і перемішують, а потім поміщають у вугільну курильницу. Цією сумішшю окуривают будинок і людей на заході протягом трьох днів підряд. Через півгодини-година після окурювання житло можна провітрити й ароматизировать повітря більш приємними пахощами.

Як уважається, при спалюванні цієї суміші квасци ухвалюють вигляд людини (того, який наврочив) або навіть самого Сатани (особи огидного виду).

Потрібно додати, що цей рецепт «вигнання» уважається дуже сильним і діючим. Ним користуються досить рідко й тільки коли на це є певні підстави. Для простий «профілактики» можна воскурять один ладан, до якого при бажанні додаються більш слабкі по впливу пахощів вигнання, наприклад, гвоздика.

Автор: Марина Аль-Рабаки