Елія

Валентин Юдашкін. Космополіт і патріот

Цьому дизайнерові російська мода зобов'язана тим, що її перестали сприймати як щось пафосно-піднесене. Він зробив її пізнаваної й популярної в усьому світі. І ще довів, що мода - не тільки мистецтво, але й важлива стаття експорту. Він сучасний, але не відмовляється від культурної спадщини минулого. Одягає еліту, і встигає працювати відразу в декількох напрямках. Роблячи моду, зводить воєдино Інтернет і ручну вишивку. Про його творчість можна розповідати довго, але його ім'я настільки знайоме публіці, що він не має потреби в особливих виставах. Валентин Юдашкин.

- Валентин, ви, мабуть, самий космополитичний з вітчизняних дизайнерів: Ви й у Парижі, і в Нью-Йорку, і в Москві. Як Вам це вдається?

- Мій Будинок моди працює вже довго, і ми практично щороку відкриваємо нові напрямки: ювелірні вироби, столове срібло, порцеляну, зараз от готовимо до запуску спортивна білизна - чоловіче й жіноче, скоро будуть солнцезащинтие окуляри. Тому коли ми говоримо про готовий одяг - її ми представляємо в основному в Мілані або Нью-йорку, а предмети розкоші - у Парижі. Міняються суспільні смаки в області моди - міняються центри її вистави. Покази в Нью-Йорку цікаві тим, що в Америці більше розвинені засоби швидкісної комунікації - Інтернет-видання повідомляють про покази практично відразу ж після їхнього проведення. Покупці мають можливість вибирати речі по Інтернеті, і навіть здобувати в такий от спосіб. Це дуже важливо для моди.

- Не чи сприяє Інтернет плагіату в моді?

- Скоріше, навпаки - допомагає захистити авторські права. Судите самі. Багато глянсових видань публікують фотографії колекцій через кілька місяців після показу. І за ці кілька місяців неминуче відбувається витік інформації - раніше фотографи продавали знімки з показів майстерням, що спеціалізуються на плагіаті. І коли наступає сезон продажів, ринок виявляється насиченим підробками, копіями, наслідуваннями. А Інтернет - це практично пряма трансляція: покупці бачать, хто запропонував ту або іншу ідею, бачать, як виглядає оригінал.

- Ваш Будинок моди, схоже, настроєний саме на сучасні технології…

- Справа в тому, що наші виробники розкидані по всій Європі, і з ними треба підтримувати практично миттєвий зв'язок. З нашого дизайн-центру, у якім розробляються лекала, ми відправляємо всю необхідну документацію на фабрики за допомогою електронної пошти - це зручно й швидко. Якби не e-mail, довелося б везти, чекати - час ішов би впусту.

- Але мода все-таки асоціюється в більшості не з високошвидкісними покупками через Інтернет, а з походом у бутик, примірянням - так сказати із традиційними речами…

- Природно! Завжди хочеться піти в магазин, поторкати, примірити самому. Але довідатися останні новини зараз можливо тільки через Інтернет. Однак традиційне зіткнення з модою залишиться - тільки при особистому контакті з річчю можна визначити, підходить вона тобі чи ні.

- Ви виявилися в тій маленькій групі дизайнерів, які встигнули показати свої колекції в Нью-Йорку до трагічних подій у вересні…

- Мир моди багато чого очікував від цих показів - вони широко рекламувалися. Ми встигнули - але на всі Божа воля. Те, що трапилося там - просто жахливо. І те, що відбулося, перекрило все інше - Америці не до моди.

- Для Вас показ був удалим?

- Для нас це новий ринок, ми там другий сезон. Все-таки європейський дизайн для американського ока… має певне зачарування. Колекція - на звичайному нашім рівні. Але інтерес до неї був дуже високим. Показ проходив ранком, в 11 годин, а зал був повний - така увага нас порадувала. У пресі публікувалися більші матеріали, пройшли репортажі на телебаченні…

- Зрозуміло, що американський модний ринок відрізняється від європейського. Але особисто для Вас у чому отут відмінність?

- По-перше, інша подача. Модний одяг продається в Америці у великих універмагах - і робота в них більш професійна, чому в європейські. У Європі мода віддає перевагу бутики. Американська жінка дуже чітко дотримується етикету в одязі, і ніколи не поплутає вечірній одяг з денний, ділову - з вільної. У Європі строгостей менше. А в нас у Росії взагалі складна ситуації. Наприклад, куди чоловік може надягти смокінг? Заходів такого рівня, куди неодмінно потрібний смокінг - раз-два й обчелся. Звичайно, смак - це щось дуже відносне. Тому європейські претензії до американців, що одягли колись класичні штани із кроссовками, через якийсь час стали необґрунтованими: така комбінація стала зустрічатися навіть у європейських дизайнерів - наприклад, у Будинку Шанель.

Синтез культур неминучий, він природній. Прийнято дорікати Америку у відсутності культури. Але це ж неправда! Це не відсутність, а синтез культур, у яких привнесли своє англійці, французи, китайці, ірландці, росіяни - так багато хто. І вони, між іншим, не тільки змішують, але й бережуть свою національну своєрідність: наприклад, різні діаспори влаштовують національні свята. У будь-якім американськім місті крім космополитичного ділового центру можна виявити безліч національних кварталів, що представляють ледве чи не всі країни миру…

- Відчувається, що до Америки ви випробовуєте особисту симпатію. Як по-вашому, сильно відіб'ється теракт у США на світовій економіці, а зокрема - на індустрії моди?

- На мій погляд, це дуже сильно вплине на ситуацію в моді. Особливо в європейській, для якої Америка була потужним ринком збуту. Але за кризою завжди випливає підйом. Мода зараз дуже сильно залежить від економіки - з мистецтва вона перетворилася в бізнес. І це надає їй авантюрності, інтересу… Однак криза обов'язково піде на користь. Адже зараз ситуація в моді напружена до межі: покази випереджають моду вже не на півроку, а на рік. Ми поспішаємо, щоб усюди встигнути, живемо навіть не завтрашнім днем, а післязавтрашнім. І багато чого при цьому упускаємо. Треба іноді зупинятися й замислюватися.

- Як складаються ваші відносини з паризьким Синдикатом високої моди?

Продовження...