Елія

Від прадавніх воїнів до дитячої спальні

Коли я була маленької, то годинником могла просиджувати у ванною, граючись із милом. Великий коричневий шматок - їм бабуся стирає, запашний рожевий – їм умиваються. Мило приємне пахнуло й видалося живим. Капни на нього трохи й лови хоч увесь день по кахельній підлозі. У розпал веселощів звичайно приходив хто-небудь із дорослих, відтирав мене від піни, ловив розпакований річний запас мила в імпровізованім морі, витирав підлогу й відправляв мене в кут.

Одна з легенд появи мила й англійської його назви "soap" пов'язана з горою Сапо, на якій прадавні римляне спалювали принесених у жертву тварин. У підніжжя цієї гори протікає ріка Тибр, де постійно стирали одяг. Жир тварин змішувався із золами багать і змивався дощами в ріку. Вода в ріці починала пінитися, і господарки, що активно полоскали білизна, помітили, що тут прекрасно сходять усі забруднення із тканини. А лаври відкриття мила як засобу гігієнічного відходу приписують античному лікареві Галену, що жив в II в. нашої ери.

Після падіння Римської імперії потреба містити своє тіло й одяг у чистоті у варварів була невелика. Мило забули на багато сторіч, що, до речі, відмінно сприяло епідеміям, лютовавшим у Європі в середні століття.Знову мило з'явилося лише в XIII в. у Франції й Англії й проводилося тільки знаючими всі тонкощі цього мистецтва аптекарями для знатних родин.

Поступове виробництво розширювалося, а популярність мила росла. Після того, як французький учений Луи Пастер на початку XIX в. установив, що бактерії є збудниками хвороб, необхідність особистої гігієни стала очевидна всім. Було налагоджено масове виробництво мила, і з тих пор це - продукт першої необхідності, без якого не обходиться жодна ванна кімната у всім світлі. Але, як завжди буває, перехід до масового випуску супроводжувався змінами в технології й складі продукту, тому сучасне мило вже зовсім не таке, як випускали колись аптекарі.

Юний хімік або як не вірити рекламі

Властивість мила очищати шкіру обумовлюється здатністю лугу, що входить до складу мила, розчиняти жирове змащення шкіри, на якім осідає пил і бруд. Вона також розпушує роговий шар шкіри, дозволяючи волозі проникати усередину. Однак мило виявляє на шкіру й несприятливий вплив. Поряд із брудом воно руйнує жирові клітки, які, утворюючи гідроліпідну плівку, утримують вологу в глибоких шарах шкіри. У результаті шкіра втрачає природнього захисту, волога з неї випаровується, а на поверхні розмножуються бактерії. І хоча нормальна шкіра здатна швидко відновити своє природне змащення, постійне застосування мила порушує цей процес і може викликати загибель кліток епидермиса. У результаті шкіра стає сухою, часто дратується, лупиться й здобуває непривабливий вид. Найбільший дискомфорт їй доставить мило, до складу якого входить вільний луг.

Ще в недалекому минулому мило використовували тільки, щоб запрати комірець сорочки або помити руки перед їжею, а для очищення шкіри особи й тіла використовувалася армія гелів, пінок, мусів і інших кремів. Хоча забобони найчастіше сильніше фактів. Непросто повірити, що після мила не потрібно наносити креми, та й взагалі, що їм можна митися. Але ще в 2-м столітті н.е. першими косметологами Плинием і Галеном були розроблені рецептура й технологія виробництва натурального мила, до складу якого входять рослинні олії, натрієві солі, морські водорості й бджолиний віск. Масла, що містять природні антиоксиданти й зм'якшуючі речовини, підвищують заживляемость і захищають епидермис, надаючи шкірі бархатистість. Крім того, коштовні мікроелементи глибоко проникають у шкірний покрив, активізуючи обмінні процеси в тканинах, і поліпшують мікроциркуляцію крові.Один брусочок мила заміняє целую полку косметики. Погодься, це не дуже вигідно косметичним фірмам-виробникам. Тому міф про те, що мило для шкіри шкідливо, посилено підтримується.

На війні за красу, як і на будь-який іншій, виграє той, хто краще обізнаний і підготовлений. Тому, щоб не заплутатися в різноманітті сортів, от тобі доступна класифікація.

Один по одному

Саме гігієнічним милом мами й бабусі відмивають долоньки, що повернулися знадвору грязнуль. Немудре й надійне, ніяких чудесних перетворень, тільки рятування від бруду. Через брак кращого цілком згодиться для косметичних процедур: глибокого очищення, зволоження, нанесення живильної маски. Воно незамінне для чутливих натур, тому що в ньому найменший зміст активної парфумерії й барвників, що гарантує алергенну безпеку.

До гігієнічного мила ставляться дитячі й антибактеріальні сорти. Перші підійдуть пестухам з надчуттєвою шкірою й малятам. До їхнього складу входять легкі природні антисептичні речовини: екстракти ромашки, календули, шавлії, кори дуба, чебрецю. Таке мило очистить і не нашкодить.

Із другим типом нас познайомили рекламні ролики. Лікарі по усьому світу ремствують на влучення цього сорту в широке використання. Адже він убиває не тільки небезпечні бактерії.Професор Каліфорнійського університету Микаель Карлстон (Michael Carlston) уважає, що антибактеріальні сорти мила діють надмірно енергійно. Вони знищують не тільки патогенні, але й "дружні" види бактерій. Більше того, найбільш агресивні бактерії залишаються непошкоджені.

І, крім того, таке мило сильне старить шкіру. Проте, мати під рукою шматочок антибактеріального мила корисно, особливо в заміській поїздці.

Натуральне мило - це не просте сорт, куди для зайвої привабливості додали трави, квіти й фрукти, але й зберегли всі корисні речовини цих компонентів. Вариться воно по стародавніх рецептах, у яких активний хімічний луг дбайливо заміняється м'якими омиляющими компонентами, виділеними із тваринних жирів або рослинної сировини. Назвати такий продукт милом значить покривити душею, і виробники чесно пишуть на впакуванні “мило без мила”. Воно не зробить із сажотруса чепуруна, однак успішно бореться із целлюлитом, має м'який отшелушевающим властивістю й, нарешті, просто робить приємність своїм заходом.

Отшелушивающее мило, крім натуральних компонентів, містить і скрабовие часточки. Наприклад, дроблені кісточки малини або абрикоса, овес і звичні дрібні синтетичні кульки. Для аматорок краси й економії – якраз. Скрабовое мило особливо доречне в ролі першого щабля косметичної процедури. Після його застосування можна сміло наносити крем.Попереднє очищення шкіри милом-скрабом підсилює ефект процедури не менше, чим на 15-20 відсотків!

У таке мило часом додають небагато ферментів рослинного походження — природніх антибактеріальних речовин. Адже пилинг - міні-операція, що знімає верхню відмерлу частину шкіри, так що додатковий захист зайвої не буде.

Парфумерне мило зроблене в основному для тих, хто при виборі косметичних засобів велика увага надає заходу. Але як би не співав продавець, помни, що пахнути ти будеш тільки перші тридцять хвилин після миття. Так що, або прямо з душу бігти на побачення, або користуватися звичними й стійкими парфумами. Парфумерне мило, крім досить нестійкого ароматичного ефекту, не несе в собі ніякої додаткової користі. Справа в тому, що поєднувати складну парфумерну композицію з іншими активними речовинами технічно дуже складно. Отут уже щось одне.

Компоненти косметичного мила всі відразу й кожний окремо зм'якшують дія лугу. Крем або гліцерин – самі популярні складові. Таке мило не тільки очищає шкіру, але й охороняє її від пересихання. Тому це єдиний сорт, який рекомендується для щоденного використання при нормальній і сухій шкірі.Не дуже давно Сара Джессика Паркер стала особою косметичного мила марки Lux. Компанія була готова до питань, чому вони прийняли такий вибір, адже пані Паркер в аматорів світської хроніки асоціюється з виробниками дорогих предметів одягу й парфумерії, але рекламне агентство вважає, що Сара Джессика ідеально підходить для їхньої акції "Розкрій у собі зірку".

Рідке мило не тільки найбільш гігієнічне, оскільки має дозатор, що охороняє вміст флакона від контакту із брудними руками, але й на вид саме симпатичне. Лежить собі різнобарвною крапелькою в долоні. До того ж воно має широкі косметичні властивості, адже в рідку субстанцію легше ввести додаткові інгредієнти - ефірні масла, екстракти трав, аскорбінову кислоту, що відновлює природню кислотність шкіри, що й служить природним консервантом. До речі, флакончик з рідким милом незамінний при коротких поїздках: їм можна не тільки помитися з голови до ніг, але й випрати, і навіть при необхідності вимити разок-інший волосся.

Але якщо ти страждаєш хронічною утомою й перевтомою, то лікарі не радять умиватися таким милом перед сном. Адже вхідний до його складу сильний лужний розчин викликає відчуття ще більшої утоми й змушує шкіру лупитися й чесатися. Якщо без умивання ніяк, то неодмінно обполощи шкіру водою, подкисленной лимонним соком або яблучним оцтом. І вперед - дивитися гарні сни.

Олександра Саракс