Елія

Взуваємо чоловіка!

Театр починається з вішалки. Чоловік - із черевик. Тому просто неможливо перецінувати важливість того, у що взутий чоловік поруч із тобою. І треба чесно сказати - не завжди він взутий так, як треба. А вcе чому? Тому що сам собі вибирав черевики. Погано вибирав. Не тими керувався критеріями. Тому пропоную відкинути сумніву й чесно запитати себе: хто якщо не я? Відповідь - правильно - він (читай: ніхто). Так що в найближчі вихідні беремо об'єкт під руку і йдемо вибирати взуття.

Правило 1.

Взуття купуємо шкіряну. Штучні матеріали як мінімум менш носкі. Як максимум - приводять до захворювань ніг. І якщо у твої плани не входить довгими зимовими вечорами масажувати хворі ноги чоловіка, кожзам відмітаємо відразу. Особливо це стосується весни й літа. Навесні ноги мають звичай опухати. А в чоловіків улітку підсилюється потоотделение. У результаті вся "хімія" з підбивки попадає в його організм. Тому - шкіряний верх, шкіряна або текстильна підбивка, натуральне хутро (узимку). Без варіантів. Правило 2.

Взуття купуємо по нозі. Те, що комфортне взуття - це коли ніде не тисне, зрозуміло. Але не всі так просто. Коли вибираєш чоловікові взуття - вона може при примірянні злегка жати, але при цьому не доставляти дискомфорту й хворобливих відчуттів. Шкіряне взуття розноситься. І помни: нога в кожної націй своя. Якщо поруч із тобою не італієць або француз, вузький довгий носок його туфель може стати проблемою. Середньостатистична ступня росіянина відрізняється від середньостатистичної ступні європейця: вона більш широка, з більшою повнотою.

Тому при покупці взуття (особливо імпортної) не зайвим буде поцікавитися, адаптована чи ні колодка якоїсь конкретної моделі до російської стопи. І брати краще взуття, зроблену в Росії або Німеччині. Ще одна перевага російського виробника - він "ближче до народу", і чисто теоретично, він краще розуміє, яке взуття потрібна російському чоловікові. Правило 3.

На ринок не йдемо. Ідемо в магазин. Уважається що на ринку дешевше. І так, і немає. По-перше, ненабагато дешевше. А іноді й дорожче (дешевше вийде тільки в тому випадку, якщо ти розбираєшся в цінах і будеш торгуватися). А по-друге, купуючи на ринку, ти найчастіше залишаєшся без яких-небудь гарантій. Якщо взуття виявиться з дефектом, якщо через два тижні вона почне тріскотіти по всіх швах, це буде твоя проблема. Імовірність того, що на ринку тобі повернуть гроші - нульова. Магазин же, як мінімум, дасть 30 днів обов'язкової гарантії. Розумію, що хочеться більше. Розуміють це й виробники. І починають іти нам назустріч. Найбільший російський виробник чоловічого взуття RALF RINGER першим вийшов із пропозицією про 90 дні гарантії на взуття. За що йому наше окреме "спасибі з пензликом".

Чим ще гарний магазин. Серйозний продавець зацікавлений не в тому, щоб збути тобі швидше взуття, а в тому, щоб ти ще й ще раз повернулася в його магазин. Тому він не запропонує тобі погане взуття й не буде вводити в оману щодо матеріалів, з яких зроблені туфлі для твого чоловіка. Плюс сервіс. Плюс вибір.

Зверни увагу: продавці в магазині повинні бути в курсі - де проводиться взуття, з яких матеріалів, як доглядати за взуттям. Якщо відповіді на запитання, що таке ТПУ, не надійшло, сміло відправляємося на пошуки нового магазину. При виробництві взуття використовуються зараз самі різні технологічні розробки й матеріали, і хочеться знати, за що ми платимо гроші. Приміром, неначебто випустили кроссовки з комп'ютером усередині, а вже згадана компанія RALF RINGER використовує устілку, яка усмоктує піт, і систему безпеки взуття ніг FOOTGUARD. Правило 4.

Запитуємо виробника. Ще одна форма гарантії того, що ти не даремно викинула на його взуття гроші - це виробник. Його відкритість. Його доступність. Нормального виробника завжди можна виявити, з ним можна поспілкуватися. В Інтернеті повинен бути сайт, де повинна бути можливість поставити запитання й висловити свою претензію. А на коробі із взуттям по-гарному повинен бути телефон, подзвонивши по якім ти зможеш висловити співробітникам компанії все, що ти про них думаєш". Правило 5.

Взуття багато не буває. Взуття буває тільки мало. Якщо ти читала хоч раз правила по догляду за взуттям, там є таке місце: взуття просушити в природніх умовах. Тобто якщо сьогодні йшов дощ, завтра туфлі залишаються сторожити квартиру. А значить - як мінімум потрібна друга пара. І це не говорячи про те, що погано, якщо твій чоловік у тих самих туфлях ходить на роботу, їздить за місто, копає картоплю на городі, і в них же вигуливает собаку. Кожному овочу - свій фрукт! Постарайся забезпечити його двома-трьома парами. Для походів на роботу (Classic), для прогулянок (Weekend), для активного способу життя (Active). Витрати окупляться тим, що взуття при такому щадному режимі носки прослужить набагато довше.