Елія

Ямочкам присвячується…

Чому гарне французьке слово сellulite вселяє представницям прекрасної підлоги непевність і здригання при одній думці про нього? Страх оголитися на пляжі й стати перед улюбленим чоловіком при світлі буквально зводить жінок з розуму… Не знали про «страшну» хворобу

1973 рік можна назвати знаменним в історії відкриттів – на сторінках гламурного журналу «Voque» з'явилася стаття власниці великого нью-йоркського салону краси пані Ронсар «Целлюлит: ці грудочки, шишешки й горбки, від яких Ви не могли позбутися раніше». Звучить, звичайно, зовсім не гламурно. Дами скупили як оком змигнути весь тираж і вишукували в себе ознаки «страшної» хвороби, про яку й не підозрювали доти. Майже кожна читачка знаходила в себе потворні «шишечки» і з жахом скрикувала: «Що ж робити, як же бути?»

На допомогу «бідолахам» прийшла та ж Ронсар зі своїм косметичним салоном. Так була відкрита ціла індустрія боротьби із целлюлитом. Нова галузь косметології принесла ( та й приносить) своїм хазяям мільйонні прибутки. Ще б, якій жінці захочеться після такої статті залишитися «целлюлитной» поганулею?

А раніше захоплювалися...

Зараз просто немислимо собі представити, що ще на початку двадцятого століття «апельсинова кірка» була не напастю, що отруює життя, а дуже навіть еротичними «ямочками» на попі. Рубенс, Рембрандт, Тиціан зображували на своїх картинах європейок з «животиком», нерівною шкірою на стегнах і сідницях, росіянин же Кустодиев не мислив дійсної жіночої краси без целлюлитних «ямочок», які детально, з видимою любов'ю, були виписані, наприклад, на його «Росіянці Венері». Не спокушені «гламуром» були й скульптори колишніх часів, створюючи горді профілі, довгі шиї й… целлюлитние опуклості.

Був, їсти й буде

Недавні дослідження вчених показали взаємозв'язок між целлюлитом і гормоном естроген. Його кількість збільшується в жіночому організмі з досягненням полової зрілості, коли під дією гормональних факторів відбувається збільшення жирових кліток у розмірі, що викликає застій міжклітинної рідини. А це значить, що целлюлит – до деякої міри для жінок явище природнє.

І він зовсім не пов'язаний з надлишковою масою тіла й зустрічається й у молоденьких худеньких дівчат. Це й не хвороба, як наполягають розроблювачі нових технологій і способів рятування від «недуги». До деякої міри целлюлит пов'язаний з патологічними процесами в жировій клітковині - порушується крово- і лимфообращение, з'являється набряк, перегородки між жировими «часточками» стають грубіше, а самі часточки помітніше.

Невеликі «ямки» на тілі говорять про те, що у вас целлюлит першому ступеня, так сказати, естетична особливість жіночого тіла. Якщо його не «зупинити», то жирові клітки почнуть збільшуватися в обсязі. Цьому сприяє малорухливий спосіб життя, приймання гормональних протизаплідних препаратів, експерименти із усілякими виснажливими дієтами. І хоча зовсім позбутися целлюлита не можна, можна зменшити його видимі прояви й призупинити розвиток.

Не вір очам своїм

Ви ніколи не замислювалися над тим, що антицеллюлитних препаратів безліч, а проблема целлюлита дотепер не вирішена? Рекламні ролики просто пестрят достатком засобів, які покінчать із цим недоліком раз і назавжди.

Крему, сироватки, гелі, спеціальні колготки мають скоріше підтримуючу дію, небагато підтягують і розгладжують шкіру, надаючи їй поверхневу пружність. Целлюлит у такий спосіб «маскується» за рахунок зміцнення шкіри. Тут також прийде на допомогу масаж. Крім того, у комплекс заходів щодо боротьби із зовнішніми проявами целлюлита повинні входити правильне збалансоване харчування, заняття спортом, відмова від алкоголю, кофеїну й паління. Однак позбутися назавжди від внутрішніх жирових пучків неможливо - нагадуємо, це ваша вторинна підлогова ознака як жінки.

Не виміряється целлюлитом

Соромитеся, що улюблений чоловік помітить ваш недолік у вигляді « апельсинової кірки» на сідницях і стегнах? Або гризе страх, що, побачивши «дефект», він у жаху отпрянет від вас? Дурості. Любов не виміряється целлюлитом. А якщо мачо й виявить невдоволення або, гірше того, бридливість, подумайте, чи дійсно це та людина, яка вам потрібний. Наприкінці-кінців, ми ухвалюємо їх і з «вовняним покривом» на спині або ногах, пивним животиком лисиною, що поблискує. Любимо такими, які є. Так пускай і вони люблять нас, заціловуючи всі наші «ямочки». А якщо ні, скажіть, що поруч із ним будуть непогано виглядати негритянки й азіатки – на генетичному рівні вони «застраховані» від воістину жіночного явища.

Автор: Ніна Надєждіна