Елія

«Зимові» компоненти косметики: алое

Екстракти цієї рослини зустрічаються ледве чи не в кожному другому кремі для особи. Чим обумовлена така популярність алое? І обоснованна чи вона? Кілька десятиліть назад «столітник» - саме так називають у народі алое деревоподібне, - був жителем кожної квартири й застосовувався у випадку порізів, наривів, ранок, нежитю, коньюнктивита. Тим часом, алое використовується в медичних цілях уже близько 3500 років! Алое, що росте на наших підвіконнях, – досить непоказна рослина, а от тропічні види алое дуже барвисті. Батьківщиною алое вважається Південна Африка, але воно давно й дуже широко поширене як культивируемое рослина.

У Росії ця рослина популярна стало не так уже й давно – усього сто років тому алое використовувався винятково як проносний засіб! Його ранозаживляющие властивості були помічена лише в 30-е роки XX століття, і на основі алое було створено кілька препаратів, що володіють иммуностимулирующими властивостями, як для місцевого, так і для загального застосування.

Властиво, компонентний склад будь-якої рослини можна назвати « природною фабрикою». Часто буває так, що синтезувати ці речовини буває неможливо, тому особливо коштовні рослина зазнають промислової культивації. До них ставляться багато загальновідомі лікарські рослини – і ромашка, і женьшень, і календула. Алое не є виключенням у цьому змісті.

При чому тут косметика?

Основні корисні властивості алое проявляються при зовнішньому застосуванні, чому й не преминули скористатися виробники косметики. Оскільки алое деревоподібне вирощується в більших кількостях для потреб фармації, відповідно не представляє складності використовувати його й у складах косметики. А причиною популярності алое є насичений хімічний склад рослини.

По-перше, у складі соку алое присутні природні антисептики – саліцилова кислота, фенол, сірка, а також лупеол – рослинний бальзам. Усі вони в комплексі забезпечують гарний протизапальний ефект, а саліцилова кислота забезпечує ще й знеболюючий.

По-друге, органічні кислоти, що втримуються в складі рослини (холестерин, камферстерин і В-Ситостерин), забезпечують відновлення й харчування верхнього шару шкіри – епидермиса. Ці природні компоненти здатні прискорити загоєння ран і зняти болючий синдром.

По-третє, основна властивість, за яку так люблять ця рослина вчені, – це иммуностимулирующее. Специфічні речовини, названі біостимуляторами, виробляються в листах алое під впливом низьких температур і при відсутності світла. Основна їхня дія – це підвищення захисних реакцій організму в цілому або на певній ділянці, якщо екстракт алое застосовується зовнішньо.

У недавньому минулому в Росії (тоді ще в СРСР) ішло активне виробництво препаратів алое: екстракт алое рідкий для ін'єкцій, лінімент алое ( для зовнішнього застосування), сік алое, таблетки алое, водний екстракт. У цей час залишилися в промисловім виробництві ін'єкційна форма й сік алое, випускається також сироп із залізом. Про подальші дослідження цієї унікальної рослини нічого не чутно. А от зовнішні форми з алое повністю «перекочували» у косметику!

За деяким даними, для того щоб крем з алое був ефективний відносно зняття запалення й відновлення гидро-ліпідного бар'єра шкіри, необхідно, щоб концентрація екстракту алое в косметиці була від 20 до 40%. Така продукція дійсно близька по своїх властивостях до лікарських кремів. Але в основному (з косметичними цілями) екстракт алое втримується в кремах і лосьонах у концентрації від 2 до 15%. Цей компонент забезпечує харчування й зволоження, відновлення шкіри, захист від бактеріальної агресії.

Алое використовується в багатьох біологічно активних добавках у якості компонента, що виявляє иммуностимулирующий ефект. Звичайно, їхня ефективність можна тільки припускати, але навіть якщо в ці препарати перейшла лише дещиця корисних властивостей цієї рослини, організм одержить необхідну підтримку й захист.

Область, у якій алое без перебільшення панує, – це народна медицина. Тут використовуються різноманітні форми цієї рослини для лікування багатьох захворювань: від звичайних дерматитів до виразкової хвороби шлунка, тобто як для зовнішнього, так і для внутрішнього застосування.

Кілька рецептів масок з алое, які можна приготувати, якщо в будинку є ця рослина.

1. Свіжий сік алое (2 їдальні ложки) змішати з яєчним білком. Нанести маску на особу на 15 хвилин. Рекомендується при збудженій шкірі з елементами висипу.

2. Свіжий сік алое (2 їдальні ложки) змішати з 1 столовою ложкою міцного настою ромашки й 1 столовою ложкою меду. Маска наноситься на особу й шию в якості тонізуючого й протизапального засобу. Час нанесення – 10-15 хвилин. Можливі варіації складу: використання замість ромашки інших трав – календули, звіробоя, м'яти.

3. «Маска молодості» - змішуються в рівних пропорціях сік алое й вершки, можна використовувати сметану. Для нанесення маски потрібно використовувати марлеві серветки, складені в кілька шарів. Такий склад освіжає шкіру, поліпшує колір особи.

4. Можна використовувати чистий сік алое, наприклад, для області навколо очей.

Автор: Ольга Зоріна